Veröffentlicht am · Aktualisiert:

Ukraine testet dreimal Systeme zur Raketenabfang im nahen Weltraum

Die Ukraine hat mindestens drei Tests von Systemen durchgeführt, die Ziele außerhalb der Erdatmosphäre abfangen sollen. Die Tests sollen vor allem gegen die Gefahr durch russische ballistische Raketen vom Typ „Oreshnik“ wirken. Parallel baut das Land mit Obria Nano eine eigene Kommunikationssatellitenplattform auf, um seine Abhängigkeit von Starlink zu verringern.

Das Wichtigste

  • Ukraine führte mindestens drei Tests von Systemen zum Abfangen von Raketen im nahen Weltraum durch.
  • Getestet wurden auch Systeme zur Zerstörung von Zielen, darunter Waffen an Bord von Flugzeugen in sehr großer Höhe.
  • Die getesteten Gegenraketenkomplexe sollen in Serie produziert werden, doch die Finanzierung bleibt wegen der dringlichen Frontbedürfnisse problematisch.
  • Hinema und die dänische GomSpace starteten Ende Oktober den Testsatelliten Obria Nano in den Erdorbit.
  • Obria Nano soll Grundlage einer eigenen ukrainischen Kommunikationssatellitenplattform mit schätzungsweise 245 Satelliten werden.
  • Russische Raketen vom Typ „Oreshnik“ erreichen während des Fluges den nahen Weltraum und setzen mehrere eigenständig gesteuerte Gefechtsköpfe frei.
  • Russland nutzt laut Berichten bereits die neue Satellitennetzwerke „Rassvet“ für den militärischen Kommunikationsaufbau über der Ukraine.

Warum es wichtig ist

Mit den Tests erweitert die Ukraine ihre Möglichkeiten, Angriffe durch russische ballistische Raketen abzuwehren, die in den nahen Weltraum vordringen und einzelne Gefechtsköpfe absetzen können. Zugleich sollen eigene Satellitenlösungen die Verlässlichkeit des Kommunikations- und Befehlswegs verbessern. Die перебої та обмеження Starlink показали, наскільки критично залежність від зовнішніх супутникових систем впливає на військові операції.

Was geschehen ist

Die Ukraine провела щонайменше три випробування екзоатмосферних систем, призначених для перехоплення ракет і інших цілей у ближньому космосі. За підтвердженням Федора Веніславського, охоплювалися також системи знищення, зокрема озброєння на борту висотних літаків. Проєктовані комплекси планують запустити в серійне виробництво, однак брах коштів через потреби фронту може завадити цьому. Паралельно наприкінці жовтня Himera разом із данською GomSpace вивела на орбіту тестовий апарат Obria Nano. Він має стати основою автономної української супутникової мережі зв’язку, яка за оцінками може налічувати близько 245 супутників. Розвиток власних космічних можливостей також має зменшити залежність від США та Starlink.

Wie ukrainische Quellen darüber berichten

Українські джерела наголошують на трьох випробуваннях, їхньому зв’язку з загрозою «Орєшніків» і планах щодо серійного виробництва. Окремо підкреслюються обмеження фінансування через нагальні потреби фронту та прагнення зменшити залежність від американських космічних технологій. Внутрішній розвиток також пов’язують з операційними перебоями Starlink і російськими діями в космосі.

Wie internationale Quellen darüber berichten

Міжнародне висвітлення зосереджується на загальній безпеці космічного простору. Згадуються російське втручання в супутникові системи, зокрема глушіння, лазерне засліплення та маневри апаратів поблизу чужих космічних об’єктів, а також повідомлення про створення російського аналога Starlink за участю 49 компаній. Окремо залишається дискусія щодо того, чи були зняті обмеження Starlink.

Wo die Berichte auseinandergehen

23 жовтня Дональд Трамп заявив, що Ілон Маск зняв обмеження Starlink, того ж дня українські військові та президент Володимир Зеленський повідомляли, що обмеження залишалися чинними. 24 жовтня Зеленський заявив про відновлення роботи Starlink і Starshield на попередній швидкості.

Hintergrund

Російські балістичні ракети «Орєшнік» під час польоту виходять у ближній космос і випускають кілька бойових блоків з індивідуальним наведенням. Росія також застосовує глушіння супутникових сигналів, лазерне засліплення супутників і розміщує розвідувальні апарати поблизу іноземних космічних об’єктів. Українські космічні розробки пришвидшили через прагнення Росії швидко розгорнути мережу «Рассвєт» і недавні обмеження Starlink. 6 листопада ГУР Міноборони України повідомило, що Росія вже використовує «Рассвєт» для військового зв’язку над Україною.