Südkorea ruft acht Diplomaten aus der Ukraine ab
Südkorea hat acht diplomatische Mitarbeiter aus der Ukraine abgerufen, nachdem Streit über die öffentliche Ankündigung der Übergabe zweier nordkoreanischer Kriegsgefangener entstanden war. Wichtige Beschäftigte des Botschaftspersonals blieben im Land, und Seoul bezeichnete seine breitere Unterstützung der Ukraine als unverändert.
Das Wichtigste
- Südkorea rief am 27. Oktober acht diplomatische Mitarbeiter aus der Ukraine ab.
- Auslöser war die öffentliche Ankündigung der Übergabe zweier nordkoreanischer Kriegsgefangener an Südkorea.
- Die Generalsekretärin Außenminister Cho Hyon erklärte den Schritt für unvermeidbar, weil die Ukraine den Streit nicht angemessen gelöst habe.
- Wichtige Beschäftigte des Botschaftspersonals blieben in der Ukraine.
- Südkorea nahm bereits Anfang Oktober seinen Botschafter Pak Ki-chan zurück.
- Südkorea setzt seine Teilnahme an Wiederaufbaukonferenzen, humanitäre Hilfe und internationale Bemühungen zur Beendigung des Krieges fort.
- Cho Hyon warnte, dass weitere Spannungen die diplomatischen Beziehungen zwischen Südkorea und der Ukraine gefährden könnten.
Warum es wichtig ist
Der teilweise Abzug deutet auf eine deutliche Verschlechterung der diplomatischen Beziehungen zwischen Südkorea und der Ukraine hin. Zugleich zeigt der Fall unterschiedliche Vorstellungen der Regierungen über die Abmachungen zum Schutz der Gefangenen und ihrer Familien in Nordkorea. Sollte sich der Konflikt weiter verschärfen, könnte er die bilateralen Beziehungen und die ohnehin begrenzte Unterstützung Südkoreas für die Ukraine zusätzlich belasten.
Was geschehen ist
Südkorea hat acht дипломатичних співробітників з України відкликано як часткову дипломатичну реакцію на суперечку через те, що Україна публічно повідомила про передачу Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон оголосив про це 27 жовтня під час парламентської перевірки діяльності МЗС. Він повідомив, що ключовий персонал посольства залишився в Україні та продовжує працювати, зокрема захищати громадян Південної Кореї в умовах російських атак. Частковий вивід персоналу мотивували також постійними загрозами російських авіаударів та ударів по Україні. Попри це Чо Хьон заявив, що продовжує спілкуватися з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою для якнайшвидшого вирішення суперечки. Південна Корея заявила, що її ширша підтримка України — участь у конференціях із відбудови, гуманітарна допомога та міжнародні зусилля для припинення війни — залишається незмінною.
Wie ukrainische Quellen darüber berichten
Ukrainianische ЗМІ та офіційні джерела наголошують, що відкликання було частковим, ключовий персонал посольства залишився в Україні, а комунікація між міністрами закордонних справ продовжувалася. Українська сторона заперечує домовленість про конфіденційність передачі полонених і наголошує, що загальна підтримка з боку Південної Кореї не змінилася. Українське МЗС не коментувало заяви Чо Хьона про відкликання восьми дипломатів. Дипломатичний коментар розглядає кризу як наслідок послаблення комунікації та наголошує на потребі відновити взаємну довіру.
Wie internationale Quellen darüber berichten
У міжнародному вимірі рішення Південної Кореї розглядають як дипломатичну відповідь на суперечку щодо двох військовополонених із КНДР. Сеул мотивує відкликання персоналу нездатністю України належно врегулювати конфлікт і загрозою російських авіаударів. Водночас увага зосереджується на тому, що це частковий, а не повний припинення дипломатичної роботи: ключовий персонал залишився в Україні, діалог міністрів продовжується, а ширша підтримка України зберігається.
Wo die Berichte auseinandergehen
Сторони розходяться щодо наявності домовленості про збереження передачі полонених у таємниці: Південна Корея стверджує, що така домовленість існувала для безпеки полонених та їхніх родин у КНДР, тоді як Дмитро Литвин та українські офіційні джерела її заперечують. Також немає згоди щодо того, чи повідомила Україна заздалегідь Південну Корею про намір Зеленського згадати передачу на Генеральній Асамблеї ООН. Південна Корея вимагала офіційних пояснень, вибачень і гарантій, що інформація знову не буде розголошена; Андрій Сибіга повідомив про вибачення, які Чо Хьон вважав недостатніми.
Hintergrund
Українські війська захопили двох північнокорейських військовослужбовців, які воювали на боці Росії, на Курщині в січні 2025 року. Пізніше їх передали Південній Кореї. Про передачу президент України Володимир Зеленський повідомив у виступі на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2025 року. Південна Корея стверджує, що сторони домовилися не оприлюднювати цю інформацію для безпеки полонених та їхніх родин у КНДР. У серпні 2025 року Південна Корея відмовила Україні в наданні зброї. Ситуація також перебуває в ширшому контексті підтримки Північної Кореєю російської війни проти України, включно з наданням військовослужбовців та озброєння.